Трично зв’язаних з ними металоконструкцій, які опинилися під

напругою — 23%;

♦ дія напруги кроку — 2,5%;

♦ ураження через електричну дугу — 1,2%;

♦ інші причини — менше 20%.

Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку

При обриві проводів ПЛЕП і їх контакті з землею, пробої кабель1

Них ліній на землю, замиканні на неструмовідні елементи елек1

Троустановок, що мають контакт з

Землею, доторканні людини, яка

Стоїть на землі, до струмовідних

Частин під напругою тощо земля

Стає елементом електричної мере1

Жі замикання на землю.

Структурні елементі можливої

Мережі замикання на землю та

Послідовність включення цих еле1

Ментів в мережу будуть розглянуті

Нижче (див. 3.5.9). Але в усіх пере1

Рахованих випадках в мережах

Замикання на землю обов’язковим

Є структурний елемент «земля».

Земля є специфічним провід1

Ником електричного струму —

Неоднорідним і нелінійним зі

Змінною площею поперечного

Перерізу. Тому при проходженні

A

dx

R x

–x x

ϕõ= ϕç r

x

ϕç

ϕ

Рис. 3.3. Розподіл потенціалів

На поверхні землі навколо

Напівсферичного заземлювача

–x x

Струму по землі на її поверхні виникає специфічне поле потенціалів,

Характер якого визначається конструкцією заземлювача, властивостя1

Ми грунту тощо.

Більш детально зупинемось на явищі протікання струму в землі

Для напівсферичного заземлювача, який знаходиться на поверхні

землі (рис. 3.3)

Для такого заземлювача за умови однорідності і електричної ізо1

Тропності грунту можна вважати, що струм у всіх напрямках буде роз1

Тікатися рівномірно — як показано стрілками на рисунку, і буде дорів1



Нювати І3. Виділимо на відстані х від центру заземлювача елемент

Напівсферічної форми, товщина якого dx. Падіння напруги на цьому

Елементі dU при проходженні струму Iз визначиться за формулою

,

X2

dx

dU Iç ð

= ñ (3.1)

Тобто буде дорівнювати добутку струму на опір,

де ñ — питомий опір землі, Ом⋅м;

dx — товщина виділеного шару землі або довжина провідника;

2ðx2 — площа поперечного перерізу провідника.

Потенціал ϕА в точці А на поверхні землі відносно нульового

Потенціалу землі або падіння напруги на поверхні землі від точки А

До нескінченості визначиться як

,

X

I

x

dx

DU I

x

ç

x

A ç ð

ñ

ð

ϕ ∫ ñ ∫

∞ ∞

= = = (3.2)

Відповідно до (3.2) потенціал на поверхні заземлювача ϕз (x = r –

Радіус заземлювача) дорівнює

,

R

Iç ç ð

ϕ ñ = (3.3)

Розділивши ϕx на ϕз, отримаємо вираз:

. (3.4)

x

r x ç ϕ =ϕ ⋅

Добуток ϕз · r є величиною сталою для конкретних умов. Позна1

Чивши його через К, отримаємо вираз

, (3.5)

x

K x ϕ =

Тобто рівняння гіперболи.

Таким чином, розподіл потенціалів на поверхні землі навколо


7241008800085384.html
7241061989863074.html
    PR.RU™